Що таке Erasmus+ і як проходить навчання в іншій країні? Яке відношення до іноземних студентів і куди слід поїхати на канікулах? Іспити, сесія і навчальний процес в загалом… Учасниці програми академічної мобільності Олійник Аліна і Козинець Анастасія, студентки факультету технології вина та туристичного бізнесу, знову відповіли на найбілш часто задаваємі питання.
Нагадаємо, що студентки Одеської Національної Академії Харчових Технологій, одна за одною, два роки поспіль провели навчальний семестр у Вищій Сільськогосподарській Школі Франції, Анже. «Це той досвід, який ми бажаємо отримати кожному» – сказали дівчатка.
Erasmus
- Що таке програма академічної мобільності Erasmus +?
Олійник А., Козинець А. Програма академічної мобільності Erasmus + – це програма Європейського союзу з обміну студентами і викладачами між університетами різних країн як Європи, так і інших країн світу. Об’єктивно кажучи, це реальна можливість вчитися в іншій країні і на даний момент це найбільш затребувана програма мобільності студентів. У цієї програми є безліч, так би мовити, напрямків. Ми брали участь в програмі КА107 – академічна мобільність, яка передбачала програму обміну (міжнародна кредитна мобільність) для короткострокового навчання (всі подробиці є на офіційному сайті).
- Що таке міжнародна кредитна мобільність?
Олійник А., Козинець А. Простими словами це мобільність для отримання кредитів, які будуть визнані в рідному вузі. А якщо ще простіше, то кожен предмет оцінюється певною кількістю кредитів. Ці кредити можливо отримати тільки тоді, коли ти здав предмет (це може бути іспит, індивідуальна робота або сума всіх робіт, по-різному). Якщо ти здав предмет, то ти отримуєш за нього кредити, які спочатку прописані в твоєму контракті навчання. І важливим аспектом є те, що по поверненню ці кредити перезараховуються у нас, тобто вам не потрібно складати іспити в рідному ЗВО і можеш спокійно продовжувати навчання. Якщо ж не здав предмет, то вуаля, здаєш іспити вдома.
- Чи є які-небудь обмеження для участі в програмі?
Олійник А., Козинець А. В даному напрямку є певні обмеження. Брати участь мають право студенти (молодші бакалаври, бакалаври, магістри, аспіранти, докторанти), викладачі та адміністративний персонал. Важливим аспектом є те, що ти повинен відучитися в своєму ЗВО не менше двох років, щоб відправитися за програмою в іншу країну.
- Скільки часу триває навчання?
Олійник А. Ця програма, КА107 розрахована на період від 3 до 12 місяців. Особисто я там була 4 місяці, в середині січня повернулася додому.
Козинець А. Я була трохи довше – 5 місяців, так як вибрала додатковий курс. Повернулася до Одеси на початку лютого.
- Чи є стипендія? І якщо так, то чи вистачає її?
Олійник А., Козинець А. Так, стипендія є і можемо сказати з упевненістю, що її вистачає з головою. Ну як, порівнюючи наші дві поїздки, то нам вистачало. Але у всіх може бути по-різному). По факту стипендія підтверджувала те, що ми отримали грант на навчання. Але, тут потрібно бути уважним і уточнювати заздалегідь правила гранту (проїзд, оформлення документів і т.д.)
Заклад вищої освіти
- У якому вищому закладі ви були?
Козинець А., Олійник А. L’ESA- Ecole Supérieure d’Agriculture – Вища Сільськогосподарська Школа. Це невеликий навчальний заклад, буквально 3000 студентів (приблизно, якщо не помиляємося). А підготовка і навчання студентів – клас!
- Як проходив процес навчання?
Козинець А., Олійник А. Навчання було дійсно цікавим і сам процес відрізнявся від нашого. Пари включали в себе різний формат (лекції, лабораторні та практичні заняття, заняття в форматі гри, тести, робота в групах і т.д.) і весь процес поділявся на блоки.
Перший блок – французька мова для іноземних студентів, тривалістю в два тижні + оформлення всіх необхідних документів.
Другий блок – безпосередньо навчальний процес, лекції, практичні заняття і т.д. Це була перша частина загальних предметів, яка тривала три тижні.
Третій блок – профільні предмети окремо для кожної спеціальності. Для нас це був блок виноробства, який тривав шість тижнів (три тижні вчилися, тиждень канікул і знову повернулися на проф блок).
Перша сесія – здача іспитів з усіх предметів, які були пройдені восени. Власне ось так вмить і почався грудень.
Четвертий блок – друга частина загальних предметів, тривалістю в три тижні. Після чого нас чекали два тижні зимових канікул.
Друга сесія – здача всіх інших іспитів, за пройденими предметами.
П’ятий блок (могли вивчати або вже повернутися додому) – був за вибором і бажаним напрямом, який тривав три тижні з останнім іспитом в кінці. На цій ноті і закінчувався семестр.
- Відрізнялося ставлення до іноземного студента?
Козинець А. Глобально – ні, все іноземні студенти були на одному рівні з іншими студентами. Єдине, звичайно ж – це відношення в плані мови. Тут величезне спасибі і викладачам, і студентам. За пояснення, деякі поблажки і розуміння, що французька мова дійсно не з легких.
Олійник А. З боку викладачів була відмінна підтримка. Саме викладачів наших профільних предметів. Це було необхідно. З боку студентів, особисто я не відчула особливої допомоги і підтримки .. швидше це були вимушені заходи)
- Які у вас були перші емоції, коли ви приїхали і почали вчитися?
Козинець А., Олійник А. Обговорюючи наші поїздки, ми зійшлися на думці, що нам спочатку здавалося, що ми як уві сні якомусь. Що все сниться і все відбувається не з нами. Але, взагалі за рахунок того, що школа і господиня прийняли нас з величезним теплом, не було відчуття якогось дискомфорту. А навіть навпаки. Просто потихеньку включалися в новий ритм, в нову систему і все, далі все працювало як годинник.
- Всі кажуть, що допомоги ніякої не буде від одногрупників. Чи так це?
Козинець А. Тут я категорично не згодна. Одногрупники з таким розумінням і з такою відкритістю підійшли до нас, що звичайно ж допомагали і пояснювали. Якщо я щось не розуміла, якщо потрібна була допомога в підготовці до іспиту – я могла звернутися до будь-якого студента і у відповідь отримати допомогу. За що їм окреме величезне дякую.
Олійник А. Згодна) все пізнається в порівнянні, і для мене це було відчутно. Я не скаржуся або якось обурююся з цього приводу. Просто в моїй ситуації було так, у Насті було по-іншому і це чудово) просто будьте готові до всього!
- Розкажіть про студентське життя.
Козинець А., Олійник А. Хм, студентське життя .. Та класне воно) Студенти такі ж як і ми, в принципі такі ж формати відпочинку та розваг. Єдина відмінність, що день студента вважається кожен четвер) Тому практично щочетверга студенти організовували якісь вечори і запрошували нас провести час разом). Крім проведення часу в невеликих компаніях, були вечори для всіх студентів школи. Там була можливість і познайомитися з багатьма іншими студентами, і дійсно зануритися в їх студентське життя)
- Чи отримали ви нові знання?
Олійник А. Безумовно, ми вчимося чомусь новому завжди. Кожен винесе щось корисне для себе. Скажу чесно, самий мій великий прогрес – це мова. З точки зору знань за технологією виноробства, можливо те, що я бачила це все на власні очі і була на багатьох підприємствах.
Козинець А. Звичайно! Воно вже все було інше, не таке як у нас, починаючи від мови викладання і системи в цілому. Мені вдалося дійсно багато чому навчитися, я повернулася з великим багажем знань. Так, були предмети або теми, які ми вже або проходили у нас в академії, або бачили на підприємствах. Але повторити знову, або більш того, вивчити на іншій мові – завжди буде корисно будь-якому фахівцеві.
- Іспити та сесія ..
Олійник А. Складно. Дуже складно. Уявіть ваша найстрашніша сесія і помножте це на 10.
Козинець А. Так, тут погоджуся. Сесія і здача іспитів – процес був не з легких. Варто відзначити, що всі іспити складаються у письмовому вигляді. Мені це нагадало щось на зразок нашого ЗНО. Всі студенти сидять по одній людині, сідаєш тільки на своє місце (перед тим, як зайти в аудиторію, на дверях висів лист з номером парти, за якою ти будеш працювати), в точно визначений час починається і закінчується іспит (тільки іноземним студентам давали 15 або 30 хвилин додатково, так як ми мали право користуватися словником). З собою канцелярія, студентський, словник і пляшка з водою. Тоді було справді трохи моторошно) А зараз вже і згадується з посмішкою на обличчі)
Життя та організаційні моменти
- Документи, документи і документи – який пакет документів необхідний?
Олійник А. Є дві великі папки, які вам доведеться зібрати. Перша папка – документи для вашого університету. З цим вам допоможуть викладачі та деканат. Друга – документи для отримання візи. Тут на допомогу Гугл і сайт посольства. В принципі, вся інформація там викладена про документи, від апостилей до CV. Просто всього занадто багато.
Козинець А. Обов’язково, просто обов’язково, починайте відразу ж займатися документами, як тільки вам підтвердили поїздку (ви пройшли співбесіду, вам прислали контракт, грант і т.д.). Ні в якому разі не відкладайте цей процес в надії, що ви щасливчик і швиденько все зробите. Щороку щось змінюється, черга щоб зробити той чи інший документ – непередбачувана річ. Тому порада – починайте відразу, краще відпочинете перед поїздкою)
- Якою мовою навчання?
Козинець А., Олійник А. Навчання проходить на французькій мові (прим. За умовами даного спільного проекту). Власне однією з цілей поїздки – це вдосконалити французьку мову. Повне занурення в життя і в навчання, де всі говорять на одній мові – це 100% стрибок у знаннях іноземної мови. Але, звичайно ж, якщо важко відповісти або поговорити французькою, ти можеш робити це англійською. Так як там всі чудово знають англійську мову. Як і студенти, так і викладачі.
- Умови проживання і життя в цілому. Чи надається житло?
Козинець А. Так, житло нам знайшла школа, в якій ми вчилися. У пакет документів, крім договору, був включений і документ про проживання з повною інформацією та контактами сім’ї, де ти будеш жити. Я жила з господинею, буквально в двох хвилинах від школи. Умови були дійсно чудові. У мене був окремий, останній, поверх в моєму розпорядженні (моя кімната і ванна кімната з усіма зручностями). Я могла брати і користуватися всім тим, що мені було необхідно. Кухня, інвентар для прибирання – абсолютно все, що потрібно. Звичайно ж я все одно завжди запитувала, перед тим як щось взяти)
Олійник А. Ідентична ситуація була і у мене. Але тут потрібно згадати ще одну річ, як же господині нам допомагали! Їх підтримка, хвилювання і просте введення у французьке життя – це було і приємно, і важливо.
Загальні питання
- Чи замислювалися ви коли-небудь про вибір навчання за кордоном?
Козинець А. Я – ні, ніколи не замислювалася і в принципі навіть і не планувала. Але пройшовши навчання в іншій країні можу сказати, що це того варте. І якщо є така можливість, то потрібно обов’язково їхати.
Олійник А. Взагалі ні і ніколи. Моя сестра прям хотіла поїхати кудись вчитися, але на жаль, поки що не склалося, а я в свою чергу всім твердила: «нікуди не поїду, навряд чи у мене вийде». Але як бачите)
- Навіщо вчитися в іншій країні? З якою метою ви туди поїхали?
Олійник А. Ми поїхали за новими знаннями та досвідом. Це перше, навіщо ми туди поїхали. Ну, і звичайно ж знайомство з іншою країною і її культурою.
Козинець А. Ніколи не потрібно відмовлятися від можливості навчитися чомусь новому, перевірити себе і свої здібності. Розвиватися потрібно завжди.
- А ти працювала паралельно з навчанням?)
Козинець А. Для мене це було просто нереально. Для іноземного студента навчання на іншій мові завжди складніше, ніж для місцевих. Завжди потрібно було більше часу на виконання завдань, на опрацювання того чи іншого проекту. Про роботу не було й мови.
Олійник А. Я не безсмертна)) Навчання займало весь вільний і невільний час. Для іноземного студента робота – це не варіант.
- Що необхідно робити по поверненню додому?
Козинець А., Олійник А. Відпочити і побути з рідними і близькими. Цього точно не вистачало. За час навчання ми не приїжджали додому, на канікулах намагалися подорожувати (якщо була така можливість). Спілкування та чат було тільки в смс або відеодзвінки, але цього було все-таки замало. А що стосується навчання, то потрібно чекати всі результати іспитів, так як вони приходять вже після повернення додому. Чекаємо результати, розуміємо чи потрібно нам щось здавати чи ні і в принципі повертаємося в наше життя)
- Розкажіть про місто і жителів, відчувається різниця?
Козинець А і Олійник А. Місто звичайно ж відрізняється. Це маленьке, затишне, чисте містечко, але з усіма необхідними речами. Там є абсолютно все. І він дуже простий. Він поєднує в собі і стару архітектуру, і сучасну. Це студентське місто, де завжди є де погуляти і провести час. Дуже сподобалося, що нам не потрібен був громадський транспорт. Все що нам потрібно було, знаходилося поруч з будинком. До того ж усім студентам надається можливість взяти безкоштовно велосипед. Да да, абсолютно безкоштовно. Це та чарівна паличка, з якою можна було і просто покататися, і дотягнути сумки з продуктами.
- Ну, скажіть, важко було?
Козинець А. Чесно кажучи, важкувато. Дивлячись, звичайно ж, з якою метою ти туди їдеш. Мені хотілося отримати максимум того, що нам давали. Я їхала дійсно отримати нові знання і звичайно це вимагало багато зусиль. Але, ми згодні, що де б ти не був, вчитися скрізь і завжди важко. Якщо ти дійсно вчишся.
Олійник А. Скажу чесно і прямо. Це важко. Ніхто не скаже вам, хто там навчався, що йому було легко. Багато хто думає, що вчитися закордоном це чергова розвага, але ні і ще раз ні. Там ви застосовуєте всі свої можливості на максимум. Вам не дають розслабитися) Тому серйозно поставтеся до періоду, який вам належить провчитися.
- Що на рахунок подорожей? Куди обов’язково варто поїхати?
Олійник А. Так і не скажеш куди обов’язково потрібно поїхати. Залежить від смаку, переваг і можливостей. Мені вдалося відвідати Швейцарію, була в місті Женева. І багато міст у Франції: Париж, Нант, Лілль, Коньяк, регіон Бордо.
Козинець А. У мене список трохи менше, але це були неймовірні емоції. Але абсолютно згодна, потрібно їхати куди тобі хочеться. І куди б ти не поїхав, запевняю, знайдеться те, що обов’язково вас вразить. За весь час я відвідала Нант, Париж, Версаль, Лілль і Брюссель (Бельгія). Звичайно ж хотілося б ще поїхати куди-небудь, але для цього мені потрібно знову туди повернутися).
- Правда, що все там поправляються?)
Козинець А. Ох вже цей стереотип) Ні, не правда і доведено особисто. У мене вийшло так, що я навпаки поліпшила свій ритм в плані харчування і раціон в цілому. Не лінувалася їздити на ринок за продуктами і готувати щось смачненьке і корисне. Тому, на щастя, і не погладшала.
Олійник А. Давайте упустимо цей момент))))